Дейві Джонс – відомий актор та співак, родом із Манчестера. У юнацтві він отримав багатий досвід на театральній сцені, беручи участь у такому мюзиклі, як “Олівер!”. Він виступав як у лондонському Вест-Енді, так і на Бродвеї. Але, по-справжньому він став популярним завдяки участі у групі “The Monkees” та зйомках однойменного серіалу, який показували на телеекранах у період 1960-х років. Він набув статусу кумира підлітків завдяки чарівній зовнішності та незвичайному музичному та акторському таланту. Далі на manchester-trend.
Ранні роки та становлення як актора
Про ранній період життя Джонса відомо дуже мало. Зокрема, він народився у 1945 році в Опеншоу, що в Манчестері. І на цьому все. Про діяльність у юнацтві практично нічого не відомо, а перші згадки про його активну діяльність починаються з 1960-х років.
Зокрема, на початку 1960-х у Джонса відбувся дебют на телебаченні. Він знявся у відомій британській мильній опері “Вулиця Коронації”, де зіграв роль Коліна Ломакса, онука другорядного персонажа Ени Шарплс.
На момент зйомок Джонсу було лише 16 років, і попри свій юний вік, він виявляв свої здібності не гірше за інших, більш досвідчених акторів. Йому легко вдавалося передавати весь спектр емоцій свого персонажа і занурити глядачів у його історію. Його тонка міміка та витонченість гри, з якою він передавав емоції, здобули йому визнання кінокритиків та обожнення публіки. Хоча це була його перша і не головна роль, вона знайшла відгук у багатьох жителів Манчестера та інших міст Великобританії, які збиралися ввечері за переглядом серіалу “Вулиця Коронації”. Такий успішний старт у кар’єрі актора дав йому гарний початок для подальшого розвитку у цій сфері. Але, на жаль, все у житті Джонса склалося інакше. У період зйомок мильної опери у Джонса від емфіземи померла мати. Після цього він вирішив відмовитись від своєї кар’єри актора.
Зокрема, щоб забезпечити себе, він був вимушений знайти більш приземлену роботу, тому пішов працювати жокеєм. Заради роботи він навіть покинув школу. Але і жокеєм він пропрацював недовго. Джонс зрозумів, що акторство – це сенс його життя і нічим іншим він не зможе займатися. Тому, коли йому посміхнулася удача у вигляді пропозиції ролі в мюзиклі, він відразу ж погодився. Зокрема, він грав Спритного Шахрая у постановці “Олівер!” за романом Чарльза Діккенса у лондонському Вест-Енд. Саме ця роль принесла Джонсу грандіозний успіх, а саме номінацію на премію “Тоні”.
Розвиток кар’єри
Після дебюту Джонса на театральній сцені його кар’єра як актора почала швидко розвиватися. Він брав участь у зйомках різних шоу та програм таких як: “Шоу Еда Саллівана”, “Бен Кейсі” та “Дочка фермера” на американському телебаченні. Понад те, крім акторської кар’єри, Джонс почав розвиватися як співак. У 1965 році він дебютував у “Billboard Hot 100” з синглом “What Are We Going To Do?”.
У 19 років Джонс мав контракт із відомою американською звукозаписною компанією “Colpix Records”, з якою випустив свій перший музичний альбом.
Період “The Monkees”
Справжній успіх до Джонса прийшов, коли він знявся в серіалі “The Monkees” і став учасником однойменної групи. Ця група була спеціально створена для серіалу.
Шоу було задумано як відповідь на успіх британського рок-гурту “The Beatles” і спрямоване на те, щоб представити вигаданий рок-гурт, створений спеціально для телебачення. Серіал, як і сама вигадана група, дуже швидко набули популярності, особливо серед підлітків 1960-х років.
Серіал “The Monkees” являє собою історію про різні комедійні пригоди однойменної рок-групи, яка всіляко намагається досягти успіху в музичній індустрії. У серіалі можна побачити безліч смішних сцен, музичних виконань та різних життєвих ситуацій. У кожній серії обов’язково була присутня пара оригінальних пісень у виконанні вигаданого гурту “The Monkees”. Не лише серіал, а й музика “The Monkees” стала неймовірно популярною. Хоча “The Monkees” починався як телесеріал, він привів до утворення справжнього музичного гурту з такою самою назвою. “The Monkees” випустили серію успішних альбомів і синглів, включаючи такі хіти, як “Last Train to Clarksville”, “I’m a Believer” та “Daydream Believer” у виконанні Джонса. Але, вже 1970 року “The Monkees” офіційно розпалися.
Попри те, що серіал припинив своє існування, кар’єра Джонса продовжилася, і вона була не менш успішною.
Джонс всіляко розвивав як музичні, і акторські навички. Він записав кілька синглів, а також взяв участь у таких проєктах:
- у постановці мюзиклу Гаррі Нільссона “The Point!”;
- у серіалі “Кохання, американський стиль”;
- в анімаційному детективному комедійному серіалі “Нові фільми про Скубі-Ду”;
- у ситкомі “Кувалда!”;
- у ситкомі “Хлопчик пізнає світ”;
- в американському анімаційному серіалі “Гей, Арнольд!”;
- у ситкомі “Самотній хлопець”;
- у ситкомі “Сабрина, юна відьма”;
- у фільмі “Брейді Банч”;
- інших.
Більше цього, у 2008 році “Yahoo! Music” назвали Джонса “кумиром підлітків №1 усіх часів”, а у 2009 році за версією “Fox News” Джонс посів друге місце у списку 10 найкращих кумирів підлітків.
Джонс був кумиром підлітків поза часом і залишався активним до кінця своїх днів, доки у 2012 році його серце не перестало битися.
Після його смерті хіти “The Monkees” стали ще більш затребуваними. Зокрема, смерть Джонса викликала високий сплеск інтернет-трафіку, в результаті якого продаж музики гурту “The Monkees” з однойменного серіалу різко зріс.
